Практичний психолог радить

Девіз: "Любити, зрозуміти, допомогти"

 

Пріоритетні напрями діяльності психологічної служби:

  •  Підвищення психологічної культури педагогів.
  • Психологічний супровід дітей в період адаптації до умов дошкільного навчального закладу та підготовки до школи.
  • Психологічна просвіта батьків з метою забезпечення батьків щодо психологічних проблем виховання дітей та сприяння соціалізації у майбутньому.

Адаптація до умов дитячого садка

      Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить досить індивідуально. Одні діти легко і швидко звикають, не примушуючи батьків турбуватися та переживати. Інші, навпаки, звикають довго, хворобливо, а іноді й зовсім не можуть адаптуватися.

     У період адаптації у дитини відбувається зміна раніше сформованих звичок та устрою життя, подолання психологічних перешкод, імунна та фізіологічна ломка. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні – відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби.

      Щоб адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що скоро у його житті настануть зміни. Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до умов виховання в дитячому садочку є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадку: - необхідно привчити дитину до певного режиму дня, в якому відведено місце різним видам діяльності (гігієнічні процедури, прийом їжі, ігри та заняття, прогулянка, елементарна праця та інші).

 - слід організувати спілкування малюка з іншими дітьми – під час прогулянок, відвідування сімей з дітьми. Малюк повинен навчитися спілкуватися, ділитися іграшками, грати і поводитися у дитячому суспільстві.

 - чим більше навичок самообслуговування засвоїть дитина, тим легше буде відбуватися адаптація до дитячого садка: навчайте дитину пити з чашки, тримати ложку, відучіть від підгузків – виховуйте потребу проситися до туалету, учіть малюка впізнавати свої речі.

 - малюк повинен знати, що таке дитячий садок, чим там займаються діти. Також у дитини слід стимулювати бажання відвідувати групу. Для цього дитині розповідають про життя в дитячому садку, розглядають ілюстрації, ходять до дитсадка під час денної прогулянки дітей і спостерігають за ними.

 - обов’язково потоваришуйте з вихователями і помічником вихователя. Довіра дитини до вихователя є неодмінною умовою гарного самопочуття і розвитку дитини у дошкільному навчальному закладі. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.

     Будьте терплячими, показуйте дитині, що Ви раді з того, що вона вже доросла і ходить до дитсадка, до дітей. Користуйтеся тим, що дитина виявляє потребу робити все самостійно, але при цьому враховуйте фактичний рівень її можливостей. Завдання дорослих – підтримувати прагнення до самостійності, не згасити його критикою незграбних дій дитини, не знищить віру дитини у власні сили. Допоможіть малюку помітити зростання своїх досягнень, відчути радість переживання успіху в діяльності. Частіше акцентуйте увагу на радісних моментах спілкування з дітьми та дорослими в дитячому садку, розпитуйте дитину про її враження.

Для батьків майбутніх першокласників

   Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі .........».

Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

   Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли, цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне. 

   Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати».

   Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Що потрібно майбутньому першокласнику:
1. Шкільна форма. 
2. Портфель-ранець. 
3. Спортивна форма. 
4. Спортивне взуття. 
5. Змінне взуття. 
6. Альбом, фарби (гуаш або медові акварелі) та пензлі.
7.
Стакан-непроливайка. 

8. Кольорові олівці та фломастери. 
9. Кольоровий папір, кольоровий картон. 

10. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку). 

11. Ножиці із закругленими кінчиками. 
12. Клей ПВА. 
13. Пластилін, дощечка із стеками. 
14. Обгортки для підручників та зошитів. 
15. Папка для зошитів. 
16. Пенал (2 простих олівця, лінійка дерев’яна-15-20 см, ґумка).

                                                           Поради батькам першокласників
1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили. 
4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
5. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
6. Вислухавши зауваження вчителя не влаштовуйте дитині сварку. Говоріть із дитиною спокійно. 
7. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до  

    17 години. Через кожні 20-30 хвилин робіть 10 хвилинні перерви.
8. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
9. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
10. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.